Їжа в Індії

25.05.2014



Подорожуючи до Індії усі одразу згадують дуже гострі страви, багато карі, різноманітні спеції. Дехто навіть відмовляється від подорожі, бо думає, що не зможе там нічого їсти. Так, іноді у місцевих нетуристичних ресторанах вибору нема, і ви будуте з голоду ковтати пекельні шматочки курки карі та тушити пожежу двома літрами води. Та в 95% випадків ви зможете знайти у меню те, що можна з'їсти не обпалюючи рота і не провокуючи гастрит.

Спочатку невеликий лікбез по стравах. Попри те, що індійска кухня дуже різноманітна, у ресторанах та кафешках меню часто складається з типових страв, які розповсюджені на всій території країни. Я не можу пригадати всі-всі, але основні приводжу тут.

Рис

Саме просте що можна замовити, то варений рис "Plain Rice". А ось до рису є нескінченна кількість варіантів. По перше, ціла плеяда страв на великій залізній тарілці із ще кількома піалками, рис треба туди макати і їсти. Дуже гостро, з 3-4 піалок ми можемо їсти може одну.  По друге, завжди є варіант рису з куркою "Chicken Rice", рис буде без спецій, а ось з пташки буде сочитися масала, але як усе разом перемішати, то на той об'єм рису не дуже гостро виходить. Можно спробувати замовити варену курку "Boiled Chicken", більш великий шанс, що вона буде без нічого. 

Далі по складності іде пулао "Pulao", простий рис із овочами (просто веганський), або ще із куркою. Корівку чи свинючку знайти майже неможливо. Іноді пулао попадається скоріш солодким, з ізюмом, горіхами, курагою. Пулао подається без соусу. 

Біріяні "Biriyani". Ще більш складна версія пулао. Основна відмінність - додається якийсь соус, середньо гострий. Ще молочно-сметанковий соус курд "Curd". Якщо курд чистий, то він дуже гарно гасить гостроту. Але туди дуже часто крошать цибулину і може ще помідорчика.

Лапша

Човмін "Chowmein" то взагалі китайска страва, але дуже популярна й в Індії. Багато овочей, піджарена лапша. Опціонально може бути з яйцем, куркой, яйцем і куркою одночасно. Скільки я їх там замовляв, то кожний раз човмін виявлявся іншим. Тобто, рецепту не дотримуються, кожен раз лоторея. Полюбляють залити то все оцетом й олією набагато більше ніж ти того б хотів. 

Простіша версія то просто лапша з куркою "Chicken Noodles". Овочей трошки менше, соусів на щастя теж.

Хліб

Батон чи український там не знайти. Саме просте - чапаті "Chapati", прісний лавашик, не солоне, не солодке. Із більш складного тіста роблять нан "Naan", якщо із сиром замовити, то буде майже хачапурі. Не скрізь можна знайти парату "Paratha", тісто листкове, хлібина м'яка, мені найбільш подобалося. 

На півдні популярні страви з досою "Dosa". Усе меню може складатися із тих дос, а то просто наш млинчик. Може бути прісною, солодкою, паровою. Але в страві і не доса головна, а те у що ти будеш той млинець макати, а тих варіацій сотні, напевно. І до половини місцевих страв вам обов'язково запропонують хлібчик, бо в них дуже багато підливи, "gravy". Особливо в усілякі веганські страви майже як супи.

Напої

Скрізь, ну просто на кожному кроці носять масала чай, він так і буде на хінді, "Masala Chai", думаю, що наше слово звідти і пішло. У пластиковому стаканчику чорний чай з молоком. А от кава не дуже гарна. Якщо ви кавоман, то в Індії у вас проблема.

Лассі "Lassi" - щось кисломолочне, схоже на йогурт. Може бути із любим фруктом на ваш смак, банан, манго, папая, ананас. Ну майже шейк. 

Але саме кльове в Індії - це дешеві соки, "Juices". Скрізь, у кафе чи на вилиці, за 50-60 рупій ($1) ви можете замовити свіжо віджатий при вас напій. Ананас, манго, папая, арбуз, диня, яблуко, гранат, лимон, апельсин. Соків із пакетів я взагалі не бачив.

Кокоси? Нема проблем, 20-30 рупиій, пів долара. Як на мене, кокосове молоко не дуже смачне, занадто специфічне, короче, "понти для прієзжих".

Сніданки

На "Breakfast" самі індійці їдять майже те саме що і на обід, але в меншій кількості. Чапаті чи досу, якесь овочеве карі, масала чай.

Для нас, європейців, досить часто можна зустріти пропозиції комплексного сніданку. Залежно від комбінації воно може називатися "Continental Breakfast", "English Breakfast", "American Breakfast", та ще бог зна як. Далі основні компоненти такого сніданку. Яйце жарене, варене чи омлет. Тости з джемом та маслом. Сосиска, бекон, чи шинка. Чай чи кава з молоком. Сік на ваш вибір. Фруктовий салат. Яєчню можна замінити на мюслі чи вівсянку, тоді то буде "English Breakfast". Іноді можна натрапити на картопельку з часничком чи боби у томатному соусі. У середньому то коштує 100-150 рупій, десь 2 бакси. Я був дуже задоволений тими сніданками, смачно, дешево, наїдаєшся.

Морепродукти

Ну це просто якесь свято. Я стільки видів риби ніколи не бачив, та ще якої риби! Блакитний марлін "Blue Marlin", різні акули, баракуда, та ще якісь назви, котрі нам нічо не говорять. Креветки здоровенні, королівські, є поменше, лобстери, краби величезні. Мідії і ще якісь незнайомі мушлі. Восьминіг.

Тикаєш пальцем у те шо хочеш на льодовому столі, при тобі відрізають шматок риби. Готують як скажеш, засмажать, зварять, запекуть у тандурі (піч така). Гарнір включений у ціну, теж вибираєш, картопля, рис, салатики. 

Ціни дуже доступні. Середня порція чогось морського коштує $10. Ну майже київська риби в супермаркеті. 

Ми мали можливість поїсти риби у 3 місцях. На Гоа в Агонді, вибір середній. У Коваламі краще. Самий рай був у Варкалі, от там ми залишили трохи грошей) Самий великий вибір і найнижчі ціни, бо ж конкуренція, йоу! Я б туди тільки заради цього поїхав.

Магічні фрази

У намаганні зберегти свій шлунок і ротову порожнину від пекельного вогню, вам знадобляться наступні знання.

Фраза "no spicy" на подив не діє. І ось чому. Як виявилося, для них spice то набір спецій. Щось духмяне, запашне. По-їхньому то скоріш масала. Перець, особливо чілі перець, то не спеція, то щось інше, просто перець. Виходячи з того, ми як мантру там повторювали офіціантам "no chilli, no pepper, no masala, no spicy". Це комбо-заклинання повинно виключили все гостре з вашої тарілки. Але є два моменти. По-перше, як той довбань офіціант вас зрозуміє і передасть то кухарю. По-друге, деякі страви не можна переробити, у них вже є зазделегідь зроблене карі і він туди покладе вашу курку, картоплю, чи що ви там замовите. Нове карі для вас ніхто готувати не буде. Одна надія, що чілі не так багато бахне як зазвичай.

Можна ще однозначно замовляти просто "Plain" щось. Просто рис, просто курку, просто варені овочі. Вас 20 раз перепитають чи ви не здуріли і точно хочете ту варену моркву з капустою без нічого і чи не додати б туди хоч крапельку перчику, але таки принесуть що треба.

Різне

Треба пояснити деякі терміни. Масала "Masala" - то не щось конкретне, то просто набір спецій. До різних страв різні масали.

Карі "Curry", у нас то окрема спеція, але коли ви в меню бачите "Chicken Curry", то буде курка з підливою. На забудьте замовити чапаті)

Сир панір "Paneer", схожий трохи на бринзу, багато є страв із ним. Про наш нормальний твердий сир в Індії забудьте.

Їжа на вулиці. Ми кілька разів брали на вокзалі готові обіди запаковані, виявилось їстівним. Ну шо, рис і рис) Але купити оту пережарену хрень схожу на якесь вугілля (у кращому випадку) ми так і не наважились. Те шо їдять місцеві на вулиці - то шось дуже-дуже стрьомне. Наші привокзальні "бєляші" то просто дієтичний стіл №2 порівняно із тим.

Усі назви у меню ви знайдете англійскою, скрізь. І це дуже зручно для нас, туристів.

Діарея. Ну бува. Візміть з дому Імодіум. Або кілька днів на рисі з вареними яйцями і знову усе прийде до ладу. За всі 2 місяці подорожі я отруївся тільки один раз, щось у ресторані було не то, я вам скажу, хоча виглядало все гарно, без м'яса.



Переклад на російську

Путешествуя по Индии все сразу вспоминают очень острые блюда, много карри, различные специи. Некоторые даже отказываются от путешествия, так как думают, что не смогут там ничего есть. Да, иногда в местных нетуристических ресторанах выбора нет, и вы будуте с голоду глотать адские кусочки курицы карри и тушить пожар двумя литрами воды. Но в 95% случаев вы сможете найти в меню то, что можно съесть не обжигая рот и не провоцируя гастрит.

Сначала небольшой ликбез по блюдам. Несмотря на то, что индийский кухня очень разнообразна, в ресторанах и кафешках меню часто состоит из типичных блюд, которые распространены на всей территории страны. Я не могу вспомнить все-все, но основные привожу здесь.

Рис

Самое простое что возможно, это вареный рис "Plain Rice". А вот к рису есть бесконечное количество вариантов. Во-первых, целая плеяда блюд на большой железной тарелке с несколькими пиалками, рис нужно туда макать и есть. Очень остро, из 3-4 пиалок мы можем есть может парочку. Во-вторых, всегда есть вариант риса с курицей "Chicken Rice", рис будет без специй, а вот с птицы будет сочиться масала, но если все вместе перемешать, то на весь объем риса не очень остро получается. Можно попробовать заказать вареную курицу "Boiled Chicken", более высокий шанс, что она будет без ничего. 

Далее по сложности идет пулао "Pulao", простой рис с овощами (просто веганский), или еще с курицей. Коровку или свинючку найти почти невозможно. Иногда Пулао попадается скорее сладкий, с изюмом, орехами, курагой. Пулао подается без соуса.

Бирияни "Biriyani". Еще более сложная версия Пулао. Основное отличие - добавляется какой-то соус, средне острый. Еще молочно-сметанный соус курд "Curd". Если курд без ничего, то он очень хорошо гасит остроту. Но туда очень часто крошат луковицу и может еще помидорчик.

Лапша

Човмин "Chowmein" - это вообще китайский блюдо, но очень популярное и в Индии. Много овощей, жареная  лапша. Опционально может быть с яйцом, курицей, яйцом и курицей одновременно. Сколько я их там заказывал, то каждый раз човмин оказывался другим. То есть, рецепта не придерживаются, каждый раз лоторея. Любят залить все уксусом и маслом намного больше чем ты того хотел.

Простая версия просто лапши с курицей "Chicken Noodles". Овощей немножко меньше, соусов к счастью тоже.

Хлеб

Батон или украинский там не найти. Самое простое - чапати "Chapati", пресный лавашик, не соленый, не сладкий. Из более сложного теста делают нан "Naan", если с сыром заказать, то будет почти хачапури. Не везде можно найти парату "Paratha", тесто слоеное, хлеб мягкий, мне больше всего нравилось.

На юге популярны блюда с досой "Dosa". Все меню может состоять из тех дос, а это просто наш блинчик. Может быть пресным, сладким, паровым. Но в блюде и не доса главная, а то, во что ты будешь тот блин макать, и тех вариаций сотни, наверное. К половине местных блюд вам обязательно предложат заказать хлеб, потому что в них очень много подливки, "gravy". Особенно различные веганские блюда, почти как супы.

Напитки

Везде, ну просто на каждом шагу носят масала чай, он так и будет на хинди, "Masala Chai", думаю, что наше слово оттуда и пошло. В пластиковом стаканчике черный чай с молоком. А вот кофе не очень хороший. Если вы кофеман, то в Индии у вас проблема.

Ласси "Lassi" - что-то кисломолочное, похожее на йогурт. Может быть с любым фруктом на ваш вкус, банан, манго, папайя, ананас. Ну почти шейк.

Но самое клевое в Индии - это дешевые соки, "Juices". Везде, в кафе или на улице, за 50-60 рупий ($1) вы можете заказать свежо отжатый при вас напиток. Ананас, манго, папайя, арбуз, дыня, яблоко, гранат, лимон, апельсин. Соков из пакетов я вообще не видел.

Кокосы? Нет проблем, 20-30 рупий, пол доллара. Как по мне, кокосовое молоко не очень вкусное, слишком специфическое, короче, "понты для приезжих".

Завтраки

На "Breakfast" сами индийцы едят почти то же что и на обед, но в меньшем количестве. Чапати или Досу, какое-то овощное карри, масала чай. 

Для нас, европейцев, довольно часто можно встретить предложения комплексного завтрака. В зависимости от комбинации могут называться "Continental Breakfast", "English Breakfast", "American Breakfast", и еще бог знает как. Далее основные компоненты такого завтрака. Яйцо жареное, вареное или омлет. Тосты с джемом и маслом. Сосиска, бекон, или ветчина. Чай или кофе с молоком. Сок на ваш выбор. Фруктовый салат. Яичницу можно заменить на мюсли или овсянку, тогда это будет "English Breakfast". Иногда можно встретить картофель с чесночком или бобы в томатном соусе. В среднем это стоит 100-150 рупий, где-то 2 бакса. Я был очень доволен теми завтраками, вкусно, дешево, наедаешься.

Морепродукты

Ну это просто какой-то праздник. Я столько видов рыбы никогда не видел, и еще какой рыбы! Голубой марлин "Blue Marlin", различные акулы, барракуда, и еще какие-то названия, которые нам ничего не говорят. Креветки здоровенные, королевские, есть поменьше, лобстеры, крабы огромные. Мидии и еще какие-то незнакомые ракушки. Осьминог.

Тыкаешь пальцем в то что хочешь на ледяном столе, при тебе отрезают кусок рыбы. Готовят как скажешь, зажарят, сварят, запекут в тандуре (печь такая). Гарнир включен в цену, тоже выбираешь, картофель, рис, салатики.

Цены очень доступны. Средняя порция чего-то морского стоит $10. Ну почти киевская цена рыбы в супермаркете.

Мы имели возможность поесть рыбы в трех местах. На Гоа в Агонде выбор средний. В Коваламе лучше. Самый рай был в Варкале, вот там мы оставили немного денег) Самый большой выбор и самые низкие цены, так как конкуренция, йоу! Я бы туда только ради этого съездил.

Магические фразы

В попытке сохранить свой желудок и ротовую полость от адского огня, вам понадобятся следующие знания.

Фраза "no spicy" на удивление не действует. И вот почему. Как оказалось, для них spice это набор специй. Что-то ароматное, пахнючее. По-ихнему это скорее масала. Перец, особенно чили перец, это не специя, что-то другое, просто перец. Исходя из того, мы как мантру там повторяли официантам "no chilli, no pepper, no masala, no spicy". Это комбо-заклинание должно исключили все острое из вашей тарелки. Но есть два момента. Во-первых, как тот дубина официант вас поймет и передаст повару. Во-вторых, некоторые блюда нельзя переделать, у них уже есть заранее сделанное карри и он туда положит вашу курицу, картофель, или что вы там закажете. Новое карри вам никто готовить не будет. Одна надежда, что чили не так много бахнет как обычно.

Можно еще ​​заказывать просто "Plain" что-то. Просто рис, просто курицу, просто вареные овощи. Вас 20 раз переспросят не рехнулись ли вы и точно хотите вареную морковь с капустой и не добавить бы туда хоть капельку перчика, но все-таки принесут что надо.

Разное

Надо объяснить некоторые термины. Масала "Masala" - не что-то конкретное, а просто набор специй. К различным блюдам различные масалы.

Карри "Curry", у нас это особая специя, но когда вы в меню видите "Chicken Curry", то будет курица с соусом. На забудьте заказать чапати)

Сыр панир "Paneer", похож немного на брынзу, много блюд с ним. О нашем нормальный сыр в Индии забудьте.

Еда на улице. Мы несколько раз брали на вокзале готовые обеды, оказались съедобными. Ну что, рис и рис) Но купить эту пережаренную хрень похожую на какой-то уголь (в лучшем случае) мы так и не решились. То что едят местные на улице - это что-то очень-очень стремное. Наши привокзальные "беляши" просто диетический стол № 2 по сравнению с тем.

Все названия в меню вы найдете на английском, везде. И это очень удобно для нас, туристов.

Диарея. Ну бывает. Возьмите из дома Имодиум. Или несколько дней на рисе с вареными яйцами и снова все придет в порядок. За все 2 месяца путешествия я отравился только один раз, что-то в ресторане было не то, я вам скажу, хотя выглядело все красиво, без мяса.

Добавить свой комментарий

Ваше имя

E-mail



Пожалуйста, введите символы указанные на картинке