Житло в Індії

30.05.2014

Індія одна з самих дешевих країн, кімнату можна зняти починаючи з кількох доларів. Хоча одразу скажу, пристойні умови ви знайдете трохи дорожче. Гарний отельний номер, що уявляється у голові європейця при слові "отель", буде коштувати стільки ж як і у ваших Європах. 

Але туристи-бекпекери не зупиняються в Хілтонах та Маріотах, наш брат шука варіант подешевше, але не нижче своєї гідності. По всьому вашому маршруту ви знайдете десятки, а де й сотні пропозицій житла. На деяких написано Hotel, на деяких Guesthouse, але в чому різниця для мене загадка досі. Отелі бувають клоповниками, а іноді гестхауси опиняються люксовими пентхаузами. Дорогий варіант отелю не завжди наявний. Наприклад, в Елорі біля здоровенного печерного комплексу у селі є тільки 2 отелі, жахливий і поганий.

Усі ціни, що я тут привожу, у низький сезон, ми подорожували у лютому-березні. У високий сезон у містах ціни трохи вище, а на морі ціна подвійна від того що ми платили. 

Більшу частину нашої подорожі ми жили в двомісних номерах по 600-800 рупій (10-13 доларів).  Більш дешеві варіанти нас не влаштовували, бо нагадували тюремні камери. Самий дешевий варіант був би в хостелі, вони то кличуть Dorm, та заночувати у ньому ні разу не випало, думаю на щастя.

Сантехніка. Всі індійці замість паперу дупи підмивають, та виключно лівою рукою, тому культурна людина вам тією рукою нічого не подасть і здоровкатись буде правою. І всі про то знають. Тому біля 100% унітазів є шланг підмивайка, ну такий душ для дупи. Як його нема, то відерце з ковшиком є. Ванни нема, як і душової кабіни, жодного разу не зустрічали. Але весь туалет у кахелі і митися треба поряд з унітазом, а вода стікає по підлозі у отвір. Підлога нахилена так, щоб вода стікала куди треба, але у будівельників не завжди то виходить так розрахувати.

Постіль. У 50% номерів білизна не дуже свіжа. Ні, вона випрана, але їй вже не мало років. Трохи сіренька, кілька плямок, та не переймайтесь, це ж Індія) А як попадеться білосніжна постіль, то ти від того дуже радієш і не зважаєш на все інше у кімнаті.

Вентилятор є у кожному номері, це стандарт. Обов'язково перевіряйте його. Він може дуже шуміти, це пів біди, а може страшно гойдатися. В одному номері працювала тільки одна швидкість, максимальна. Без нього ми задихалися й пітніли, а з ним як на штормовому вітрі, спали закутавшись у всі простирадла. 

Кондиціонер можна знайти легко, але треба буде доплатити 2-3 долари. І вони теж можуть дуже шуміти.

На морі ви знайдете бунгало. Як правило, це халабуда з фанери на берегу моря. Або з переплетеного пальмового листя. Усередині ліжко, санвузол за перегородкою. Ціна залежить від пристойності, але всі бунгало доволі примітивні. Та шо ще вам надо біля моря? Я дуже кайфував спати, коли усю ніч крізь сон чуєш бурхливе море, а вранці пробіг 50 метрів й плюхнувся у воду. За це можна й заплатити. На узбережжі Гоа дешевше $10 важко щось знайти пристойне, а в сезон ще дорожче. Бунгало, за котре ми платили $17, в сезон здають не менше $30. Можна торгуватись, як на довгий термін знімаєте. Номери не у першій лінії в два рази дешевші.

Homestay. Це такий формат, який ми знайшли в Mararikollam, штат Kerala. Гестхаусу жодного на все узбережжя, єдиний отельний комплекс по $200 номер. Усе житло то homestay, що означає приватні кімнати у будинку із господарями. Ну як у Карпатах можна знайти. Уряд штату підтримує саме таку форму, бо місцеві жителі мають з того більшу вигоду. Середні ціни вищі. Але й рівень житла також, є за що платити. Ресторанів теж нема. Усе готують вдома. Ми дуже тому раділи, бо вже так стомилися від тої ресторанної їжі. Це ж інше діло, коли індійська господиня, як для себе, щиро, смачно, усе свіже, можна ще порцію, як голодний. Ну ось точно як у нас. Одна тільки культурна оказія була. Вона все поставила на стіл, а потім стояла навпроти нас і чекала поки ми дожуєм перше, щоб друге насипати, а потім ще щось підкласти. Знаєте, як бабуся може заглядати у рота онуку й милуватися, "може тобі ще підкласти оту рибку, та ти ж не наївся". Проте вона саме стояла як прислуга, а не сиділа поруч. Я досі не знаю, то якісь стародавні дравійскі звичаї або колоніальний вплив, скоріше друге.

Сракороби. Шкода, що не засняти самі погані номери і не акцентували на поганому. Але індійці то ще гірше від нашого радянського совка. Нікому нема ні до чого діла. Проводи стирчать скрізь, щось відкручене, щось приклеєне, вода зі шлангу тече, плитка відбита, вимикач вентилятора не працює. Ну і так далі і все тому подібне. Як були у радянському отелі, то багато спільного. Бідність помножена на недбалість.

У пошуку отелів ми користувались TripAdvisor, у нього є версія для Android. Досить зручно, поки їдеш у поїзді чи автобусі швиденько можна знайти куда саме їхати. У деяких містах ми просто не знали у який район податися. Відкриваєш мапу і розумієш де гестхаусів найбільше, показуєш рікші і він тебе туди везе.




Переклад на російську

Индия одна из самых дешевых стран, комнату можно снять начиная с нескольких долларов. Хотя сразу скажу, приличные условия вы найдете немного дороже. Хороший отельный номер, который представляется в голове европейца при слове "отель", будет стоить столько же, сколько и в ваших Европах. 

Но туристы-бекпекеры не останавливаются в Хилтоне и Мариотте, наш брат ищет вариант подешевле, но не ниже своего достоинства. По всему вашему маршруту вы найдете десятки, а порой и сотни предложений жилья. На некоторых написано Hotel, на некоторых Guesthouse, но в чем разница для меня загадка до сих пор. Отели бывают клоповниками, а иногда гестхаусы оказываются люксовыми пентхаузами. Дорогой вариант отеля не всегда имеется. Например, в Эллоре у здоровенного пещерного комплекса в селе есть только 2 гостиницы, ужасная и плохая. 

Все цены, что я здесь привожу, в низкий сезон, мы путешествовали в феврале-марте. В высокий сезон в городах цены немного выше, а на море цена двойная от того что мы платили. 

Большую часть нашего путешествия мы жили в двухместных номерах по 600-800 рупий (10-13 долларов). Более дешевые варианты нас не устраивали, потому что напоминали тюремные камеры. Самый дешевый вариант был бы в хостеле, они назуваются Dorm, но переночевать в нем ни разу не выпало, думаю к счастью. 

Сантехника. Все индийцы вместо бумаги задницы подмывают, и исключительно левой рукой, поэтому культурный человек вам той рукой ничего не подаст и здороваться будет правой. И все про это знают. Поэтому возле 100% унитазов есть шланг подмывайка, ну такой душ для задницы. Если его нет, то ведерко с ковшиком есть. Ванны нет, как и душевой кабины, ни разу не встречали. Но весь туалет в кафеле и мыться надо рядом с унитазом, а вода стекает по полу в отверстие. Пол наклонен так, чтобы вода стекала куда надо, но у строителей не всегда получается так рассчитать. 

Постель. В 50% номеров белье не очень свежее. Нет, оно чистое, но ему уже не мало лет. Немного серенькое, несколько пятен, но не переживайте, это же Индия) А как попадется белоснежная постель, ты от этого очень радуешься и не обращаешь внимание на все остальное в комнате. 

Вентилятор есть в каждом номере, это стандарт. Обязательно проверяйте его. Он может очень шуметь, это пол беды, а может страшно качаться. В одном номере работала только одна скорость, максимальная. Без него мы задыхались и потели, а с ним как на штормовом ветру, спали закутавшись во все простыни. 

Кондиционер можно найти легко, но надо будет доплатить 2-3 доллара. И они могут очень шуметь. 

На море вы найдете бунгало. Как правило, это будка из фанеры на берегу моря. Или переплетенных пальмовых листьев. Внутри кровать, санузел за перегородкой. Цена зависит от приличности, но все бунгало довольно примитивны. Да что еще вам надо у моря? Я очень кайфовал спать, когда всю ночь сквозь сон слышишь бурное море, а утром пробежал 50 метров и плюхнулся в воду. За это можно и заплатить. На побережье Гоа дешевле $10 трудно что-то найти приличное, а в сезон еще дороже. Бунгало, за которое мы платили $17, в сезон сдают не менее $30. Можно торговаться, если на долгий срок снимаете. Номера не в первой линии в два раза дешевле. 

Homestay. Это такой формат, который мы нашли в Mararikollam, штат Kerala. Гестхаусов ни одного на всем побережье, единственный отельный комплекс по $200 за номер. Все жилье homestay, что означает частные комнаты в доме с хозяевами. Ну как в Карпатах можно найти. Правительство штата поддерживает именно такую ​​форму, потому что местные жители имеют с того большую выгоду. Средние цены выше. Но и уровень жилья также, есть за что платить. Ресторанов тоже нет. Все готовят дома. Мы очень радовались, потому что уже так устали от той ресторанной пищи. Это же другое дело, когда индийская хозяйка, как для себя, искренне, вкусно, все свежее, можно еще порцию, если голодный. Ну вот точно как у нас. Одна только культурная оказия была. Она все поставила на стол, а потом стояла напротив нас и ждала пока мы дожуем первое, чтобы второе насыпать, а потом еще что-то подложить. Знаете, как бабушка может заглядывать в рот внучку и любоваться, "может тебе еще ​​подложить эту рыбку, а то ты не наелся". Однако она именно стояла как прислуга, а не сидела рядом. Я до сих пор не знаю, это какие-то древние дравийские обычаи или колониальное влияние, скорее второе. 

Сракоделы. Жаль, что не запечатлели самые плохие номера и не акцентировали на плохом. Но индийцы это еще хуже нашего советского совка. Никому нет ни до чего дела. Провода торчат везде, что-то открученно, что-то приклеено, вода из шланга течет, плитка отбита, выключатель вентилятора не работает. Ну и т.д. и тому подобное. Если были в советском отеле, то много общего. Бедность умноженная на небрежность. 

В поиске гостиниц и отелей мы пользовались TripAdvisor, у него есть версия для Android. Довольно удобно, пока едешь в поезде или автобусе быстро можно найти куда именно ехать. В некоторых городах мы просто не знали в какой район податься. Открываешь карту и понимаешь где гестхаусов больше всего, показываешь рикше и он тебя туда везет.

Добавить свой комментарий

Ваше имя

E-mail



Пожалуйста, введите символы указанные на картинке